Зростання цін на газ і скасування гарантій по депозитах: що написано в меморандумі України з МВФ

Рост цен на газ и отмена гарантий по депозитам: что написано в меморандуме Украины с МВФ

Чим доведеться розплачуватися за гроші МВФ

Перший транш кредиту від МВФ на 3,9 млрд. доларів отримано, і, тепер, нарешті, стало відомо, чому ж українцям доведеться пожертвувати заради цих грошей.

20 грудня Мінфін на своєму офіційному сайті оприлюднив повний текст Меморандуму з МВФ. Його відправили в Фонд ще 5 грудня, тобто до прийняття офіційного рішення про надання нам кредиту.

Але подробиць до цього моменту не було. Втім, на сайті Мінфіну документ також довго не затримався, і незабаром став недоступним для перегляду.

Між тим, в меморандумі чимало цікавого – на 58 сторінках викладені завдання, які зобов’язалася виконати наша країна в обмін на кредит МВФ (поки отримано лише 1,4 млрд. доларів, що на кону ще 2,5 млрд.).

Серед них, зокрема, подальше підвищення цін на газ для населення, приватизація стратегічних об’єктів (в тому числі, “Центренерго”, конкурс з продажу якого нещодавно скасували), поділ ГФС на дві автономні структури – податкову і митну служби, повноцінний запуск антикорупційного суду і електронного декларування доходів держслужбовців (через зволікання з якими Єврокомісія вже пригрозила Україні “заморожуванням” безвиза) і багато іншого.

Причому в домовленості з кредиторами зашито чимало неприємних сюрпризів для українців. Приміром, уряд обіцяє, що якщо грошей на субсидії буде не вистачати (а в бюджеті на 2019 рік виділено 55 млрд. грн. проти понад 70 млрд. в цьому році), то воно піде на подальше урізання соціальних норм споживання. По факту це означає, що сума компенсацій по комуналці буде автоматично зменшуватися, і людям доведеться доплачувати за рахунками зі своєї кишені.

Або такий момент: у розділі меморандуму, що стосується фінансової стабільності, прописано зняття державних гарантій на вклади в Ощадбанку.

“Зараз вкладникам гарантується повернення 100% грошей (за іншим банкам – до 200 тис. грн.), але, схоже, влада не хоче вішати такі ризики на бюджет. Між тим, у державних банках – внесків на 250 млрд. грн. І в разі паніки і відтоку депозитів, люди заберуть не менше 40 млрд. грн. Ось вам і навантаження на фінансову систему”, – відзначає Олексій Кущ.

Втім, обіцяти – не означає одружитися. Далеко не завжди Україна виконувала обіцяне в меморандумі і при цьому продовжувала отримувати кредити. І все ж є так звані “структурні маяки” з чітко прописаними термінами, яких доведеться дотримуватися. Інакше другого траншу Україна може не побачити.

“Країна” з’ясовувала, чим доведеться розплачуватися за гроші МВФ і реально виконати всі “хотілки” кредиторів.

Маяки для МВФ

За словами Олексія Куща, принципово важливий момент для МВФ – контроль бюджетних показників (насамперед, дефіциту бюджету та інфляції). Власне, цей пункт Україні довелося виконати ще до отримання кредиту, як і підняти ціни на газ для населення. У меморандумі бюджет-2019 з дефіцитом у 2,3% ВВП та інфляцією у 7,4% і зростання тарифу на газ на 23,5% прописані як вже виконане завдання.

В якості основних “маяків” перераховані наступні пункти:

– підвищення до кінця цього року тарифів на опалення у відповідність з новою ціною на газ. Нові тарифи мають набути чинності з 1 січня 2019 року. Власне, цей пункт вже практично виконаний. Як вже писала “Країна”, НКРЕ затвердила підвищення вартості опалення та гарячої води практично для всіх теплокомуненерго, причому, реальне зростання тарифів становило до 25% замість обіцяних владою 16%.

– вирівнювання цін на газ для населення і промислових споживачів, що призведе до зростання ціни на газ для українців ще кілька разів в наступному році. Так, з 1 травня 2019 року коефіцієнт дисконту до ціни для побутових споживачів буде збільшено з 0,69 до 0,8. А на повне зрівняння цін повинні вийти до 1 січня 2020 року.

– внесення НБУ змін у свої правила щодо зменшення кредитів пов’язаним особам (мова йде, по суті, про боротьбу з виведенням грошей з власниками банків) – до кінця грудня 2018 року.

– у березні 2019 року має бути запущено пілотний проект монетизації субсидій. Після випробувального терміну спробують реалізувати монетизацію субсидій по всій країні починаючи з січня 2020 року.

– оприлюднення першого звіту про прогрес у відновленні активів в судових справах з держбанкам – до кінця березня 2019 гоа. Тут мається на увазі, в першу чергу, справа Приватбанку, які намагається судитися з колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим за нанесені збитки банку у розмірі 5,5 млрд. доларів. Але поки терпить невдачі – у листопаді Лондонський суд відмовився розглядати цю справу, пояснивши, що вона, нібито, знаходиться не в його юрисдикції.

Днями НБУ подав позов Коломойського в Швейцарський суд на 6,64 млрд гривень “з метою стягнення з Ігоря Коломойського заборгованості як з фінансового поручителя перед Національним банком за особистим зобов’язанням, наданим у 2016 році п’яти договорами про надання кредитів рефінансування банку”, – пояснив на своєму офіційному сайті регулятор. Чи будуть якісь зрушення в цих справах вже до березня наступного року – невідомо.

– консолідація підрозділів ГФС в два окремих юридичних особи – податкову і митну службу – до квітня 2019 року. Простіше кажучи, поділ Державної фіскальної служби. Власне, реалізація цього пункту вже почала – уряд прийняв відповідну постанову.

Як вважає голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич, владі таке побажання МВФ навіть на руку.

“Є думка, що наші політики самі “підказали” міжнародним кредиторам цей пункт, щоб встигнути до виборів поділити фінансові потоки і заробити на них”, – сказав Доротич. “Навіть якщо не брати в розрахунок контрабанду, а це мільярди доларів, через податкову та митницю проходять величезні гроші. Тільки експортний та імпортний ПДВ генерують до 400 млрд. грн. у рік. Занижуючи або завищуючи вартість товарів, з яких справляється імпортний ПДВ (або на які повертається експортний), можна отримати до 120 млрд. грн. “на руки”, – підрахував Олексій Кущ.

Як відомо, за хлібне відомство ведеться активна війна між оточенням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та президента Петра Порошенка. А після того, як стартував експеримент по боротьбі з контрабандою, і на митницю “зайшло” МВС, підприємці просто завили. “Правила змінюються мало не щодня – незрозуміло кому і скільки платити, куди бігти. Дійшло до того, що один і той же митник є ставлеником кількох політичних груп і працює до обіду на одного “господаря”, а після обіду – на іншого”, – скаржиться Доротич.

Також просто на нових призначення на посади (а це неминуче при створенні двох абсолютно нових структур), відповідальні чиновники (і кришують їх політики) можуть брати мільйони доларів і збагатитися в дуже короткі терміни.

Директор в Delta International Services і голова комітету з митних питань Суспільно ради при Мінфіні Герман Таслицький пояснив “Країні”, що головним аргументом для МВФ є той факт, що працюючи в структурі ГФС, митниця перестала виконувати свої основні функції – забезпечувати нормальне проходження товару за міжнародними правилами.

“Це ідіотизм, коли наш кордон фура проходить за добу, а сусідню – проїжджає за пару годин”, – говорить експерт. За його словами, від митниці вимагали здебільшого наповнювати бюджет, а не стежити за поставками в країну якісного та безпечного товару, захищати ринок від контрафакту та інше.

– призначення “щонайменше 35 антикорупційних суддів з бездоганною репутацією і відповідними професійними навичками у Вищий антикорупційний суд” – до кінця квітня 2019 року.

Як вже писала “Країна”, проблеми з запуском антикорупційного суду, який в Україні формально створений, але не працює, увійшли також у список претензій Єврокомісії до виконання нашою країною умов безвиза.

У звіті Єврокомісії, зокрема, зазначається, що спеціальна Група міжнародних експертів, створена для відбору антикорупційних суддів, все ще не має повного доступу до інформації (наявність такої групи було ключовою умовою Заходу при створенні антикорсуда). За словами нардепа Сергія Лещенка через зволікання з Групою влади намагаються саботувати запуск роботи суду. Зрушить справу з мертвої точки під тиском МВФ – невідомо. Не виключено, що влада піде на напівзаходи, скажімо, запустять процес добору суддів, тобто, формально продемонструють Фонду готовність щось робити. А коли будуть якісь результати – це вже питання десяте.

– застосування НБУ заходів проти банків, які не відповідають вимогам по капіталу (тобто, продовження зачистки банківського ринку) – до кінця червня 2019 року.

– завершення зовнішнього аудиту НАБУ з участю міжнародних перевіряючих – до кінця липня 2019.

Поріжуть соціалку і зарубають пільги

Як видно, список маяків, обов’язкових до виконання, не так великий. Причому, практично всі вони, за винятком хіба що тарифів, прописані так, що у будь-який момент від них можна якщо й не відмовитися, то, як мінімум, відтягнути виконання.

“То ж постанову про поділ ГФС, якщо після виборів настрої у нової влади раптом зміняться, можна легко скасувати. Або ж запустити тривалий процес внесення змін у чинне законодавство, протягом якого фіскальна служба буде працювати як і раніше. А МВФ формально не зможе причепитися”, – говорить голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Втім, в меморандумі набагато більше пунктів, які, на перший погляд, не так уже обов’язкові (немає деталізації конкретних строків). Наприклад, у сфері енергетики це анбандлинг “Нафтогазу” (виділення з його структури оператора ГТС, видобутку газу, продажу), а також збільшення внутрішнього видобутку газу.

“Власне, вимога щодо анбандлингу прописано в Енергетичному пакеті, який ратифікувала Україна. І воно повинно бути виконано. Але “Нафтогаз” заявив, що поки це неможливо, так як в договорі про транзит газу з РФ зазначено саме НАК (а не нова компанія-оператор ГФС). Тобто, доведеться чекати поки договір закінчиться (до 2019 року) чи потрібно його розривати”, – каже співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Але на саме справі, як підозрюють експерти, “Нафтогаз” просто побоюється залишитися ні з чим.

“Адже ринку така структура, по суті, не дуже-то й потрібна. Але всі споживачі сплачують 2% від тарифу на газ на її утримання”, – пояснив Марунич.

Примітно, до речі, що в самому меморандумі прописано подальші етапи підвищення ціни на газ (у травні 2019 наступного опалювального сезону) і зрештою – доведення ціни до ринкового рівня (а це на сьогоднішній день майже 340 доларів за тисячу кубометрів). Але в структурних маяках цього пункту немає. Тобто, з одного боку, виходить, що зобов’язання по ціні на газ Україна на себе взяла, але ось як вони будуть виконуватися – не уточнила.

Те ж саме по субсидіях. У тексті меморандуму прописано, що якщо виникнуть проблеми з фінансуванням субсидій, влада піде на подальше зменшення соціальних норм споживання. У тому, що так і буде, Олексій Кущ не сумнівається: “гроші закінчаться вже до закінчення опалювального сезону, тобто, навесні”, – упевнений він.

Але серед маяків – про субсидії ні слова. Втім, їх цілком можна віднести до зобов’язань щодо бюджетної дисципліни, адже влада пообіцяла МВФ не робити кроків, які збільшать видаткову частину бюджету. Сюди ж можна списати і всі соціальні ініціативи, які можуть заморозити, скажімо, підвищення зарплат бюджетникам.

“Цікаво також, що наші влади прописали заборону на проведення податкової амністії і реформ податкової системи. Вони можуть проводитися тільки за погодженням з МВФ. Вважаю, що таким чином політики при владі підклали свиню окремим кандидатам у президенти, які обіцяють виборцям як раз податкові послаблення”, – говорить Олексій Кущ..

На його думку, недооцінювати подібні “дрібниці” у меморандумі не варто. “Вони хоч офіційно і не є обов’язковими до виконання “маяками”, але все ж дозволяють кредиторам підсадити нас на гачок. МВФ у будь-який момент може витягти з цього талмуду окрему терміну і вхопитися за неї, вимагаючи виконання. А відмова може стати черговим приводом не дати Україні наступний кредитний транш”, – підсумував експерт.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *