Віталій Портников: Тому що без води

Виталий Портников: Потому что без воды

Вже і влади анексованого Криму заговорили про проблеми з водопостачанням півострова – про те, що було ясно з першого дня окупації. І розраховувати на те,
що Москва якимось дивом ці проблеми вирішить, – значить просто не пам’ятати
історії та географії Криму.

Труднощі з водопостачанням тут були завжди – саме тому
сільське господарство Криму до середини ХХ століття мало специфічний
характер. Саме тому в далекому минулому державні утворення
тут буквально «гніздилися» біля моря або на обмежених гірських територіях
– там, де вистачало ресурсів для невеликої кількості населення і можна
було використовувати невільницький труд. А от коли з’явилося перше
держава, практично повністю охопило всю територію Криму, –
Кримське ханство – то його найважливішим завданням стало розширення території з
півострова на материк. Тому що без материка – частини сучасної
території України – це держава існувати практично не могло.

Окупація Криму військами Російської імперії не розірвала, а
тільки посилила цю зв’язок з материком. Її адміністративним визнанням вже
у радянський час стала передача Кримської області від РРФСР – УРСР. І з
цього часу Крим – звичайно ж, багато в чому завдяки каналу і воді
Дніпра – став таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Вірніше, знали вчора. Тому що Крим недавнього минулого йде в
історію, а з небуття виникає Крим далекого минулого. Крим, в якому
доведеться займатися тим же специфічним сільським господарством –
кримські татари знають, як, але переселенці, схоже, змушені будуть
залишити землю, яка стає негостинне. Крим, в якому води не
буде вистачати навіть військових баз окупантів. Крим, в якому залишився
населення зосереджено в містах біля моря і в гірських селищах –
там, де люди жили за часів генуезьких колоній і князівства Феодоро.
Кремль замахнувся не просто на міжнародне право, він замахнувся на
саму історію, на закони цивілізації – і знищив сучасний Крим.

Нічого нового в цьому немає. Колись квітуча земля Ізраїлю
перетворилася в пустелю і почала оживати лише з приходом перших
єврейських переселенців. Її завойовникам теж не було особливо цікаво,
звідки брати воду – їх цікавило контроль над територією і місцями
культів. А суттю життя в Ізраїлі завжди була вода, – і коли вже в наш
час зрозуміли, звідки її доставляти, коли до кожного деревця провели
водопровід, коли перетворили пустелю в міста та парки – тоді і з’явився
той самий Ізраїль, Ізраїль з Біблії, Ізраїль, який вже встигли
забути.

Крим ми ще не забули. Але повинні розуміти: чим довше триватиме
окупація півострова, чим довше російська влада будуть підміняти
природну зв’язок півострова з українським материком різними
симулякрами начебто пляшущего мосту – тим важче буде повернути Крим до життя після відходу його мучителів.

Віталій Портников,

Спеціально для Крим.Реалії

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *