В Україні офіційно стартувала президентська виборча кампанія

В Украине официально стартовала избирательная президентская кампания

Хто буде боротися за посаду глави держави

Сьогодні, 31 грудня, в Україні стартують президентські перегони. Офіційно. Центральна виборча комісія минулого тижня оприлюднила відповідну постанову і дала відлік. Кампанія триває 90 днів і завершиться днем виборів – 31 березня.

Кандидати, а за прогнозами, їх буде від двох до чотирьох десятків, вже можуть офіційно висувати свої кандидатури на пост президента, передає segodnya.ua.

Дві кампанії за один рік – перевірка на міцність нервів не тільки учасників перегонів, але і громадян, навіть байдужих до політики. А для нових членів ЦВК президентські і парламентські вибори 2019-го року будуть справжнім екзаменом на профпридатність. Адже оновити склад комісії Верховна Рада змогла лише три місяці тому. А на локальних виборах в територіальних громадах тренуватися можна, але достатньої для великих виборів досвіду не отримаєш.

Потенційні кандидати на головне крісло країни мірятися рейтингами почали задовго до старту. Втім, жоден з них так і не отримав, за попередніми соцопитуваннями, навіть третини голосів.

“Вперше в історії Україна входить в президентську кампанію, а не маючи лідера. Тому що навіть рейтинг Юлії Тимошенко – це першість, але це ніяк не лідерство. Завжди на президентських виборах було два лідера, до яких ніхто інший не дотягувався. Та десь за місяць до першого туру вже було зрозуміло, хто вийде в другий”, – розповів політолог Олександр Леонов.

Низькі цифри – брак довіри. Тобто недовіра, яке може вийти боком тієї влади, яку оберуть у наступному році.

“Президентом може стати людина, яку підтримає серед всього населення 15%, ну до 20% населення. По-перше, це питання легітимності такої влади. По-друге, це означає, що є відразу 80%-90% людей, які спочатку не довіряли цій людині, не збиралися голосувати і як же вони довірять йому правильне реформування в країні після приходу до влади”, – зазначає соціолог Антон Грушецький.

Падіння рейтингів політиків політологи вже придумали термін – “демократія недовіри”. І це загальноєвропейський тренд. В Україні “демократія недовіри” особлива.

“Ці вибори проводяться в умовах, коли старе покоління свій історичний ресурс вичерпує, а нове не сформовано. Ну старе в умовному сенсі, не в демографічному, а політичною. І воно зробило все, щоб цих молодих задавити там у 2014-2015 роках, вони розсіялися по цим всім політичним партіям старим”, – підкреслив політолог Вадим Карасьов.

У 2004 році на пост президента балотувалися 24 кандидати, у 2010 році – 18, на позачергових виборах президента в травні 2014 року – 21 кандидат. За прогнозами, президентська кампанія у наступному році може стати рекордною за кількістю учасників. Вже зараз відомо про чотирьох десятків охочих. І більшість з них буде боротися не заради перемоги, а з прицілом на парламентські вибори у жовтні.

Що стосується нових осіб, то вони можуть з’явитися до 3 лютого, коли закінчиться термін подачі документів до ЦВК. Тоді стане остаточно ясно, чи підуть на вибори Святослав Вакарчук і Володимир Зеленський, які поки що тримають інтригу і мовчать. Головний парадокс: чим довше мовчать, тим більше зростають їхні рейтинги. Втім, у реальному кампанії з виборцями говорити доведеться. І все сказане може обернутися проти них. Таке вже бувало.

Ще гірша справа з парламентськими виборами, призначеними на жовтень. Там традиційно і явка нижча, ніж на президентських, і рівень довіри до кандидатів. Оскільки виборчий кодекс ніхто так і не змінив і очевидно до виборів вже не змінить, новий депутатський корпус доведеться вибирати за старим законом.

“Сказати, як буде виглядати новий парламент дуже складно. Єдине, він, звичайно, дуже строкатим і мені здається створити постійне більшість там буде неймовірно складно”, – стверджує Леонов.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *