В Україні назріває масштабний криза на ринку праці: скорочення робочого дня і старіння

В Украине назревает масштабный кризис на рынке труда: сокращение рабочего дня и старение

В Україні до 2019 року може назріти криза на ринку праці. Населення старіє, а роботодавці неохоче беруть співробітників старше 45 років. У той же час трансформується і глобальний ринок все більше компаній відмовляються від повної робочого тижня, а працівникам доводиться конкурувати з роботами і програмами.

OBOZREVATEL розібрався, як змінюється світовий ринок праці і що чекає українців в 2019-м.

Менше працювати і більше заробляти

Сто років тому робота займала в середньому 3 тис. годин у рік. Якщо б сучасній людині довелося б стільки працювати при п’ятиденному графіку, робочий день тривав би приблизно 13 годин. Зараз у більшості розвинених країн “нормальним” вважається 8-годинний робочий день.

Але і це не межа, переконані аналітики Міжнародної організації праці. Згідно з дослідженням Working time and the future of work, шлях скорочення тривалості робочого дня почався ще в 1900 році і продовжується до цих пір. І якщо тоді поштовх дала промислова революцію і поява верстатів, машин, то в сучасному світі цю роль може виконати цифровізація. В полях орудують “розумні трактори”, які самі прораховують траєкторію руху і не потребують водії, в супермаркетах з’являються каси самообслуговування, а роботизовані програми позбавляють роботи робітників по всьому світу.

Коли всю монотонну роботу можна довірити машину, саме час подумати про комфорт. У МОП впевнені, більш короткий робочий день при збереженні рівня зарплат вигідний усім. “Це дасть можливість отримати більше робочих місць, дасть змогу сучасній людині дотримуватися баланс між роботою та особистим життям…”, – йдеться у звіті організації.

Та й для бізнесу така пропозиція може виявитися вигідним. Цілий ряд підприємств по всьому світу відмовилися від п’ятиденки. Яскравий приклад – берлінська фірма Planio. Компанія перейшла на скорочений робочий тиждень, що призвело до зростання показників продуктивності. Логіка проста: фахівець, який працює в більш стислі терміни, ефективніше використовують свій час. А більш інтенсивна робота і напружений графік призводить до професійного вигорання.

До такого ж висновку прийшли і у Великій Британії. Місцева федерація профспілок зробила заяву, що буде домагатися поступового переходу на чотириденний робочий тиждень по всій країні. Таку ідею підтримала одна з місцевих партій.

Як показує досвід останніх ста років, в першу чергу нововведення можуть торкнутися розвинених країн. По-перше, більш високий рівень ВВП (вартість вироблених товарів і послуг) дає можливість без особливих матеріальних втрат скоротити робочий тиждень. По-друге, саме ці країни першими користуються плодами четвертої промислової революції, яка здатна значно спростити будь-яке виробництво.

До речі, в Україні вже зареєстровано пропозиції про внесення змін до Кодексу законів про працю. Згідно з ним, відпустка хочуть збільшити на 4 дня (на даний момент – 24 дні). Але при цьому тривалість робочого дня при укладення додаткового договору можуть збільшити до 12 годин.

Ринок праці в Україні: криза і боротьба за працівників

Головна проблема України – демографічна, вважає HR-експерт Тетяна Пашкіна. Населення старіє, а роботодавці досі вважають, що претенденти від 45 років – люди передпенсійного віку. Їх неохоче беруть на роботу, але з іншого боку, молодих на всіх не вистачає. “На ринку праці у нас буде криза, тому що зараз на перший курс у нас потрапило найменше дітей за двадцять років. Ви розумієте, яка конкуренція серед роботодавців за молодь”, – пояснює Пашкіна.

Для прикладу, в Одеській області налічується 641,8 тис. пенсіонерів та всього 596,6 тис. офіційно працюючих. В самій Одесі ще до 2014-го народжувалося більше 10 тис. дітей на рік. Станом за минулий рік – лише 9,4 тис. У той же час кількість померлих зросла з 12,7 до 13 тис. чоловік в рік.

З кожним роком ситуація загострюється. Кількість молоді скорочується, а от людей похилого віку стає більше. Демографічна криза актуальне для багатьох країн. Але якщо, приміром, Німеччина компенсує дефіцит працюючого населення за рахунок мігрантів зі східної Європи, наприклад, Польщі, в свою чергу Польща залучає працівників з України. Сама Україна, враховуючи низький рівень зарплат і війну з Росією, для трудових мігрантів неприваблива.

“Проблема загострюється з кожним роком. У кого з роботодавців не спитай, всі говорять про одне – притомного працівника, тим більше професіонала, знайти дуже складно. Що буде в наступному році? Приблизно така ж ситуація, як і зараз. Проблема нікуди не дінеться, криза на ринку праці назріває”, – упевнений HR-експерт Олександр Білоус.

Олександр Литвин

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *