Скасування статті про незаконне збагачення: в Європі дивуються

Отмена статьи о незаконном обогащении: в Европе недоумевают

А в Україні вважають, що стаття про незаконне збагачення суперечить конституційним принципам

Антикорупційна ініціатива EUACI спростовує аргументи, керуючись якими Конституційний суд України вирішив, що стаття про незаконне збагачення суперечить конституційним принципам.

Антикорупційна ініціатива EUACI – найбільша програма технічної допомоги ЄС по боротьбі з корупцією в Україні – опублікувала висновок про конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд, повідомляє Європейська правда.

“Загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їх загальний характер”, – йдеться у висновку.

У конституційному поданні від 12 грудня 2017 року стверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України (КК) суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинності, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип “non bis in idem” та принцип відсутності зворотної сили у часі.

26 лютого стало відомо, що Конституційний суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його стану. Ці аргументи спростовує EUACI.

“У конституційному поданні не досліджуються сутність і релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземній конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, і ігнорує презумпцію конституційності і, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, який був би сумісний з конституційними вимогами”, – йдеться в документі.

У конституційному поданні, зокрема, стверджується, що стаття 368-2 КК порушує право людини вважатися невинним, оскільки перекладає тягар доказування з боку звинувачення на обвинуваченого.

“З конкретної формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ та конституційних судів інших держав слід, що стаття 368-2 КК не передбачає яких-небудь перекладань тягаря доказування і, таким чином, порушує презумпцію невинуватості”, – відзначають в EUACI.

У конституційному поданні також стверджується, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення – конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.

“По-перше, стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого давати які-небудь пояснення і не зобов’язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов’язаний надавати пояснення про походження активів, про незаконність яких стверджує звинувачення. Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює якогось тягаря доказування про надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження”, – йдеться в документі.

Беручи до уваги те, що стаття 368-2 КК України не передбачає перекладання тягаря доказування, а також не змушує обвинуваченого до самозвинувачення по кримінальній справі, пов’язаній з незаконним збагаченням, то, таким чином, вона також не впливає негативним чином на гарантії справедливого судового розгляду, пояснюють в EUACI.

“На думку авторів висновки amicus curiae, згаданий елемент незаконного збагачення – збільшення активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами – досить чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитись як припускає настання кримінальної відповідальності, тільки якщо доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло відбутися з використанням законних доходів”, – зазначається у висновку.

На думку авторів висновки amicus curiae, основна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимога докази зв’язку між діями державного посадової особи і вигодою, надалі отриманої за такі дії.

“Це означає, що брак доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатній ознака для виникнення кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не вимагає одночасного переслідування за основне правопорушення, тобто для того, щоб у рамках останнього положення настала кримінальна відповідальність, потрібно лише відсутність обґрунтування істотного збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів або правопорушень”, – говорять автори.

“Стаття 368-2 КК слід тлумачити у світлі інших положень КК, що встановлює загальні правила застосування кримінального права в часі. За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону з зворотною силою”, – аргументують в EUACI.

Як повідомлялося раніше, Конституційний суд визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. Ця стаття зобов’язувала державних службовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. У разі, якщо чиновник не міг цього зробити, його повинні були притягнути до кримінальної відповідальності.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *