Росія — основний партнер: що і кому продає Україна

Россия — основной партнер: что и кому продает Украина

Що і кому продає Київ

Росія залишається головним торговельним партнером України. І хоча за останні роки обсяг експорту в РФ знизився в 4 рази, країна-агресор досі випереджає всіх українських партнерів за обсягом товарообігу.

OBOZREVATEL розібрався, що і кому продає Україна, і як “завоювати” зовнішні ринки.

Головне:

  • Росія – перша за обсягом експорту з України;

  • Україна в першу чергу продає продукцію АПК та металургії;

  • Експорт в ЄС зростає, а в РФ – падає;

  • в України є величезні перспективи росту, але доведеться проводити реформи;

  • швидше за все зростає експорт металургії.

З ким торгує і що продає Україна

Хто купує українські товари. Росія, Польща та Італія – головні торгові партнери України за результатами 10 місяців 2018 року. Незважаючи на фактично війну з північним сусідом, у структурі експорту він все ще займає найбільш вагому роль. Так, з січня по жовтень минулого року росіяни купили в України товарів та послуг на загальну суму $3,03 млрд. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2017-го, експорт знизився на 7,1%, але все ще займає перше місце.

Друге місце з показником в $2,7 млрд зайняла Польща, а третє – Італія ($2,2 млрд). Правда, якщо вважати 28 країн ЄС як одну, то обсяг експорту досяг $16,4 млрд. Дізнатися детальніше, хто купує товари і послуги в України, можна з допомогою інфографіки.

Що змінилося. З 2011 року обсяг експорту в Росію скоротився в 4 рази. Як відзначає старший аналітик “Альпарі” Вадим Иосуб, зниження обсягів почалося задовго до анексії територій і військової агресії. У той же час торгівля з ЄС поступово зростає. Якщо порівнювати 10 місяців 2018-го з аналогічним періодом 2017-го, експорт в країни Євросоюзу збільшився на 16,1%.

Лідером про приросту виявилися країни Америки – на 33,2%, на третьому місці після Європи – Азія з ростом в 6,8%. “Висока частка експорту РФ – історична спадщина і висока його доля”, – пояснює Иосуб.

Що купують у України. Найбільшу частку в експорті займають метали і продукти рослинного виробництва (25,6% і 19,8% відповідно). Якщо ж продукцію АПК і харчової промисловості порахувати разом, виявиться, що ці дві сфери займають 37,8% у загальній структурі.

Останні кілька років зростає обсяг продаваних жирів і масел рослинного походження. На даний момент вони становлять 9,2% у загальній структурі. Причому масло і жир вважаються товарами з високою доданою вартістю. А чим більше Україна продає готової продукції, а не сировини, тим більший ефект для економіки.

Які сфери швидше всього нарощують обсяги експорту:

  • металургія +22,7%

  • хімічна промисловість +20,2%

  • машинобудування +12,6%

До речі, найбільше Україна продає в Росії продукти харчової промисловості, включаючи сіль і тютюн, чорні метали і вироби з них, продукти неорганічної хімії, машини і обладнання. В ЄС купують зернові, насіння, олії, руду, чорні метали, деревину та ін.

Правда, наскільки об’єктивно статистика показує реальний стан справ – залишається питанням. Для прикладу, український Держстат підрахував, що за 10 місяців 2018-го РФ купила у нас товарів та послуг на загальну суму $3,03 млрд. У той же час російський Росстат за цей же період нарахував куплених товарів і послуг на $3,89 млрд. Або відомства користуються різними методиками, або далеко не весь товар, який купили в Росії, легально потрапив на територію України і ввійшов в офіційну статистику.

Нові перспективи і старі проблеми

Зона вільної торгівлі з Європейським союзом створила для України можливість повноцінно виходити на найбільший ринок і завойовувати своє місце в конкурентному середовищі. Країна має величезний потенціал, але поки що, як йдеться в інформаційній записці Світового банку, його не реалізувала.

Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів між Європою та Азією, має самі великі площі родючих земель у регіоні, освічене населення. Але всі ці ресурси на даний момент всього лише створюють інструменти для потенційного зростання.

“Перед Україною є величезні можливості для нарощування обсягів експорту різноманітної продукції з високою доданою вартістю. Міжнародний досвід показав, що для збереження високих темпів економічного зростання протягом тривалого періоду необхідно забезпечити стрімкий розвиток секторів, що виробляють товари і послуги з високою доданою вартістю. Однак за останнє десятиріччя частка України у світовому експорті дещо знизилася: з 0,35% у 2008 році і 0,34% у 2013 році до 0,28% у 2017 році”, – відзначають у Світовому банку.

У структурі експорту з України переважають метали і зерно, а до повноцінного “торгового прориву” країні ще далеко. Щоб виправити ситуацію, експерти радять провести реформи, які залучать інвесторів (судова, антикорупційна, аграрна тощо), запустити повноцінну приватизацію.

Економіст Євген Олейников вказує ще на одну проблему – українському бізнесу потрібні лабораторії на території власної країни, де можна буде отримувати дійсні в ЄС сертифікати якості. Це дозволить виходити на європейський ринок з вже готовими документами.

“Тобто, коли український постачальник хоче співпрацювати з ЄС, йому доведеться там проходити процедуру сертифікації. Якби Мінекономрозвитку справді хотів щось зробити для просування експорту, то почати треба було з створення мережі акредитованих ЄС лабораторій, аби тут можна було проводити відповідні дослідження та їх протоколи подавати в ЄС”, – переконаний економіст.

Як зазначає заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, крім ЄС, є й інші перспективні для України ринки, в тому числі Нігерія та Індонезія. “У нас є велика кількість країн, з якими є торгівля, але в перспективі вона може зрости. Є й перспективні ринки. Це ринки, на яких Україна мало присутній, але хотілося б там бути”, – впевнений політик.

За минулі п’ять років торговельний оборот з Росією істотно скоротився, проте країна-агресор залишається головним партнером. І для того, щоб виправити ситуацію, Україні належить ще довгий шлях пошуку нових ринків і власних конкурентних переваг.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *