Росія боїться: навіщо Кремль влаштував дві акції в Керченській протоці

Россия боится: зачем Кремль устроил две акции в Керченском проливе

Росія боїться санкцій проти своїх портів та суден, тому в грудні окупанти Криму провели дві акції з пропуском кораблів через Керченську протоку. І саме санкції можуть сказати своє вагоме слово в питанні блокади Керченської протоки і Азовського моря. Таку думку висловив “Апострофу” експерт з питань Криму, головний редактор порталу BlackSeaNews, голова наглядової ради фонду “Майдан закордонних справ” Андрій Клименко.

Росія недооцінила світ

Нам було дуже цікаво, як будуть розгортатися події в першій половині грудня. Чому? Тому в кінці листопада тема з створенням перешкод вільному судноплавству потрапила на найвищу міжнародну планку. На це звернули увагу і США, і Європарламент, і країни ЄС – з’явилася ідея про азовському пакет санкцій. Ми ще в травні цього року запропонували ввести санкції проти російських портів Азовського і Чорного морів за те, що вони майже п’ять років направляють свої судна на окуповану територію, тобто в Крим. У тому, що півострів окупований, сумнівів немає. І санкції щодо окупації Криму теж сумнівів не викликають. Перспектива підвести під ці санкції російські порти Азовського і Чорного морів є дуже реальною і ми і далі будемо цим займатися.

Ми вважаємо, що РФ недооцінила, що означає свобода судноплавства у світі. Наприклад, у США свобода судноплавства дорівнює свободу торгівлі, а це такі ж базові фундаментальні права, як свобода слова, демократія тощо. Аналогічна ситуація з Великобританією. Тому коли роз’яснювальна робота з боку України дійшла до людей, які займаються міжнародною політикою, торгівлею, то вони почали різко на це реагувати. І додамо сюди ще інциденту 25 листопада…

Звичайно, ці події додали гасу у вогонь. Відео, де під міст підганяють старий танкер і перегороджують Керченську протоку, стало символом і беззаперечним доказом того, що після окупації Криму Росія заявила, що весь Керченську протоку і морський простір біля Криму також належить їй. У світі ця інформація була сприйнята як посягання на анексію морського простору, що прилягає до Криму. В цьому контексті ситуація в Азовському морі стала в іноземних ЗМІ трактуватися так: “Росії мало Криму, вона окупувала ще й Азовське море”.

На сьогоднішній день у нас ще немає санкцій або вже прийнятих рішень у зв’язку з цими проблемами. У нас немає! Хоча наші чиновники говорять про це кожен день. А США дивляться на поведінку Європи і натякають, що пропускають Брюсселя в цьому питанні і підтримають його рішення.

Сценарії розвитку ситуації

Ми давно прогнозували, що Росія все-таки піде на загострення. Я не виключав, що вони зовсім повернутий цей ключик в замку і не будуть пропускати нікого, тобто здійснять повну блокаду Азовського моря. Тим більше, що взимку можна розповідати про штормах і вітрах. Вони цього ще не зробили. Більше того, ми з дуже великим здивуванням побачили, що в першій половині грудня 2018 відчутно зменшили середній час затримки суден у Керченській протоці.

У цифрах це виглядає приблизно так: в листопаді на вході з Чорного моря в Азовське середній час затримки суден становило 124 години – це більше, ніж п’ять діб. Зараз у тому ж районі за першу половину грудня ми маємо 65 годин, тобто вдвічі менше. Але це все ще більше, ніж у липні, коли суду стояли в середньому 28 годин, і ми вважали, що це катастрофа. Подібна ситуація і на вихід з Азовського моря в Чорне: середній час було 115 годин, а стало – 48.

Причини “щедрості”

Виглядало це так. 6 та 7 грудня кораблі очікували, як звичайно, і раптом – раз – і пропустили всіх. Аналогічна ситуація повторилася 13-14 грудня. Пізніше стало зрозуміло, чому так сталося. 8 грудня вранці в Москві вперше відбувся брифінг віце-адмірала Вольського. Це перший заступник командувача берегової охорони ФСБ. Основною тезою цього брифінгу було те, що немає ніякої блокади.

13 і 14 грудня була друга серія цього спектаклю. У ці дні збиралася Рада ЄС – він повинен був обговорювати азовський пакет санкцій. Тобто перший раз всі кораблі пропустили перед прес-конференцією берегової охорони, а другий – в переддень зборів Ради ЄС. Це доводить, що Москва боїться санкцій проти своїх портів і суден. Якщо їх введуть, вони будуть ефективними, тому росіяни намагаються вести свою гру, щоб цих обмежень не було. Подивимося, чим це все закінчиться.

Чого чекати взимку

Якщо за першу половину листопада в Маріуполь і Бердянськ прибутку 30 судів, то за першу половину грудня – лише 13. Тобто майже втричі менше. Дуже важко однозначно сказати, які чинники до цього призвели. Безперечно, на ситуацію вплинула блокада – судновласники відмовляються забирати вантажі в Маріуполі або Бердянську. Але є ще фактор погоди – взимку трафік через Керченську протоку завжди падав. Ще не зрозуміло, якою буде погода взимку і буде льодова кампанія. Не можна виключати, що до нинішньої де-факто блокаді приєднається ще й природа, якщо буде важка зима.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *