Перехід на чотириденний робочий тиждень: чекати не так довго

Переход на четырехдневную рабочую неделю: ждать не так долго

Хто в Україні вже може взяти собі зайвий вихідний

Думка про перехід на чотириденний робочий тиждень, висловлена на Всесвітньому форумі в Давосі цього року, зацікавила багатьох і викликала гарячі дискусії.

Одні сперечаються про те, чи українці витрачати зайвий вихідний за прямим призначенням – на відпочинок чи самоосвіта, – або ж скористаються ним “у корисливих цілях”: щоб заробити на стороні. Інші підраховують, скільки в разі запровадження такого нововведення зменшиться ВВП, який і при п’ятиденці зростає більш ніж скромними темпами.

Треба сказати, що п’ятиденний робочий тиждень хоча і вважається світовим стандартом, але дотримується далеко не у всіх країнах. Є держави, які вже давно перейшли на 4-днювання або зменшили кількість робочих годин в день. В інших же п’ять робочих днів по 8 годин – “блакитна мрія” трудящих, які сьогодні проводять на робочих місцях по 10-11 годин або працюють практично без вихідних.

“Відпочиваючі” і “працюють” країни

Статистику середньої зайнятості людей у різних країнах світу веде Міжнародна організація праці (МОП). За даними цієї організації, середню кількість робочих годин у тиждень, залежно від країн, коливається між 30 (острівна держава Мікронезія в Океанії) і 54 (Непал). Причому прямої залежності між кількістю робочих годин на тиждень і благополуччям країн виявити не вдалося. Втім, зворотній залежності – теж.

Наприклад, серед країн з найдовшою робочої тижнем виявилися і багатющу нафтова держава ОАЕ з ВВП на душу населення 68-71 тис. доларів (за різними підрахунками), і найбідніша Гамбія з ВВП на душу населення 1,7 тис. дол. В ОАЕ середня робочий тиждень триває 53 години, а у Гамбії – 50 годин.

У той же час до країн з найкоротшою робочої тижнем відносяться такі багаті країни, як Тувалу і острівна держава Мікронезія в Океанії (їх достаток – по 3,6 тис. дол. ВВП на душу населення). Але одночасно – і такі благополучні країни, як Нідерланди (52,5 тис. дол. на душу населення і Норвегія (60-93 тис. дол. на людину, за різними підрахунками МВФ і СБ). Жителі Мікронезії працюють в середньому по 30 годин на тиждень, Тувалу – 31 годину, Нідерландів – 32 години, Норвегії – 34 години.

В Україні робочий тиждень триває в середньому 39 годин. Стільки ж працюють громадяни більшості інших пострадянських держав. А от у більшості країн Західної Європи робочий тиждень трохи менше. Наприклад, в Австрії, Німеччині, Данії – 35 годин, у Франції та Великобританії – 36, в Бельгії, Італії – 37. У США робочий тиждень триває в середньому 37 годин, у Канаді – 36. Це ще раз підтверджує, що приказка “хто багато працює, той добре їсть” в даному випадку не працює.

Від чого залежить тривалість робочого тижня

Є точка зору, що в країнах, які ставлять перед собою високі цілі розвитку, робочий тиждень довше, ніж в інших. Або так: в країнах, які хочуть досягти значного економічного прогресу, не може бути короткою робочого тижня.

З одного боку, такі країни, як Китай, Польща, підтверджують цю сентенцію. У Китаї, наприклад, робочий тиждень одна з найдовших – 46 робочих годин. У Польщі теж більше, ніж в Україні, – 40 годин. Але є країни, в яких і такий взаємозв’язок не працює. Наприклад, за підсумками 2017 року істотний економічний прогрес демонструвала Ефіопія, де річне зростання ВВП було одним з найвищих у світі – 10,9%. Разом з тим робочий тиждень в цій країні триває всього 33 години. У Гані, яка в 2017-м показала приріст ВВП 8,4%, працюють в середньому 35 годин на тиждень, а кожен третій – і того менше.

Звичайно, у різних країнах, на різних континентах свої традиції, умови праці та рівень розвитку і традиції. Але якщо подивитися на наших найближчих сусідів, Європу, швидше, можна говорити про те, що менше часу проводять на роботі жителі високорозвинених, технологічних країн, де продуктивність праці досить висока.

До того ж треба зазначити, що скорочення тривалості робочого тижня, рік від року простежується у багатьох країнах світу. Так, за даними МОП, у тій же Австрії ще в 1991 році тривалість робочого тижня становила 41 годину, в 2007 році вона вже скоротилася до 38 годин, а з 2017-го – до 35 годин. У Бельгії в 1992-му працювали в середньому по 39 годин на тиждень, як зараз в Україні, а за 25 років робочий тиждень скоротилася на 2 години (до 37 години). У Канаді в 1990-му працювали за 38 годин, зараз – по 36 годин на тиждень. У Китаї в 2005-му робочий тиждень становила 48 годин, зараз в середньому 46.

Але є країни і з протилежними тенденціями, хоча таких набагато менше. Наприклад, в Азербайджані в 2009 році працювали в середньому 35 годин на тиждень, а в 2017-му тривалість робочого тижня у цій країні збільшилася до 37 годин.

Як звільнити один день

Говорячи про скорочення робочого тижня до четырехдневки, зазвичай мають на увазі, що кількість годин зменшиться пропорційно. Наприклад, в країнах, де зараз працюють по 40 годин, будуть працювати по 32 години, де працюють 33 години – будуть працювати всього по 26-27 години на тиждень. Однак якщо говорити про розвинених європейських країнах, де, як вже зазначалося, люди зайняті на роботі з 33-37 годин на тиждень, є можливість скоротити число робочих днів, збільшивши час і не змінюючи загальну кількість робочих годин. Наприклад, ті, хто працює сьогодні по 7 годин 5 днів на тиждень (загальні трудовитрати – 35 годин в тиждень), можуть отримати 8,5-годинний робочий день і 3 вихідних дні.

Звичайно, так в країнах з 50-годинним робочим тижнем таку перестановку не зробиш, але напевно першими про скорочення робочих днів задумаються саме розвинені, технологічні країни, а в них у більшості випадків робочий тиждень триває менше 40 годин. А в деяких країнах – наприклад, в Нідерландах – багато працівників і так зайняті на виробництві 4 дні в тиждень.

“Головний офіс банку знаходиться в Голландії, і я повинна сказати, що в цій країні давно багато хто працює 4 дні на тиждень”, – говорить генеральний директор ING Bank Ukraine Саїда Джарболова.

Коли це станеться у нас

Що стосується України, то експерти вважають, що найближчим часом нам така радість не “світить”.

“Я думаю, для України це зараз не актуально. Може, коли буде ВВП на душу населення, як у Швейцарії, тоді можна буде про це думати. Але на найближчі років десять, думаю, будемо працювати 5 днів на тиждень”, – сказав, наприклад, на недавньому форумі Європейської бізнес-асоціації її голова Томаш Фіала.

Разом з тим експерти відзначають, що скорочення тривалості праці – світовий тренд, і в епоху 4-ї технологічної революції, на порозі якої, на їх думку, стоїть людство, ефективність роботи буде вимірюватись аж ніяк не часом, проведеним в офісах. А стало бути, не варто стверджувати, що скорочення робочого тижня така вже казка для України.

“Я згодна з тим, що Україна поки не готова. Але в найближчому майбутньому ефективність бізнесу буде визначатися не кількістю робочих днів. Вона буде вимірюватися інакше. Все менше ми будемо говорити про те, чи потрібна 40-годинний робочий тиждень або 20-сервіс. Тому що світ йде зовсім інші принципи роботи. Важливо, щоб поставлена задача була виконана. Тому я думаю, ситуація у світі буде змінюватися, і, якщо Україна знаходиться в тренді, вона не зможе залишитися осторонь”, – спрогнозувала гендиректор International Finance Corporation Олена Волошина.

На деяких підприємствах четырехдневка – вже реальність, хоча і “прихована”

Представники бізнесу визнали, що вже зараз багато компаній практикують “приховану чотириденку” або ж роботу поза офісом.

“У цьому році наш банк розпочав експеримент, запропонувавши менеджменту один день в тиждень працювати поза офісом. Інфраструктура і технології це дозволяють. І це зроблено для того, щоб дозволити менеджерам побути далеко від плинності офісу, від тих несподіванок і маленьких проблем, з якими доводиться стикатися. З тим, щоб подумати стратегічно, щось почитати і розкрити свою креативність. І ми розраховуємо на результат”, – розповіла Саїда Джарболова.

“Ми давно дозволяємо співробітникам працювати віддалено. Дійсно, технології зараз це дозволяють, і кожен співробітник може працювати віддалено. Скільки днів на тиждень – кожен визначає самостійно, звичайно, враховуючи графік і коло своїх обов’язків. У багатьох відрядження, зустрічі, складний графік. Але це можливо, і, мені здається, від розуміння, що є така можливість, співробітникам вже морально. І навіть якщо хоча б раз в місяць людина скористається цією можливістю, мені здається, індекс щастя вже почне зростати, адже саме це важливо”, – ділиться досвідом Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard Europe SA.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *