Як Україна торгувала зброєю

Как Украина торговала оружием

Країна продовжує скорочувати експорт озброєнь

Днями з’явилися нові дані Регістра звичайних озброєнь ООН про експорт та імпорт Україною зброї в 2018 році. Дані Регістра вказують на те, що наша країна продовжує скорочувати експорт своїх озброєнь в інші країни. До цифр придивилися журналісти “Сегодня”.

Торгувати стали менше

Регістр звичайних озброєнь ООН був створений в 1991 році спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Він передбачає добровільне отримання від урядів інформації про імпорті та експорті військових кораблів, танків, бойових броньованих машин, літаків і вертольотів, артилерійських систем великого калібру, ракет і пускових установок, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси. Крім того, в Реєстрі можуть відображатися дані про експорт та імпорт стрілецької зброї. Рішення про занесення в Регістр “стрелковки” було прийнято у 2003 році.
Як зазначають в ООН, міжнародна звітність про експорт та імпорт озброєнь повинна сприяти зміцненню довіри і безпеки між державами, а також сигналізувати про “надмірний або дестабилизирующем накопичення озброєнь” в світі. Україна вносить свої дані в Регістр практично з самого початку — з 1992 року.

Сайт Регістра опублікував свіжий звіт нашої країни за 2018 рік. Помітно, що ми продовжили скорочувати поставки зброї в інші держави. Приміром, якщо в 2017 році Україна направила 16 танків БМ “Оплот” і 4 бойові броньовані машини в Таїланд, то в 2018 році ця кількість зменшилася до 13 і двох відповідно.

Поставки “Оплотів” пов’язані з реалізацією контракту, укладеного ще в 2011-м. Тоді до 2014 року Україна зобов’язалася направити до Таїланду 49 танків, а також дві броньовані ремонтні евакуаційні машини “Атлет”. Проте терміни виконання були зірвані через початок війни в Україні. У підсумку остання партія машин приїхала замовникові тільки в липні 2018 року. Про яких-небудь нових танкових контрактах, укладених нашою країною, на сьогоднішній день інформації поки немає.

Поставки інших видів зброї за кордон також виглядають не надто масовими. Серед наших клієнтів значаться Казахстан і Алжир, куди ми направили 6 і 9 одиниць авіаційних ракет Р-27. Крім того, в Польщі пішло 92 українських некерованих снаряда РС-80.

Традиційно великим покупцем є США. Правда, американці цікавляться переважно стрілецькою зброєю. Так, у 2018 році в США з України поїхали 3200 гвинтівок і карабінів, 1868 одиниць пістолетів-кулеметів і 177 великокаліберних кулеметів. Але навіть це кількість істотно менше показників 2017 року, коли, за даними Регістра, в США Україною було продано понад 15 тисяч пістолетів-кулеметів і ще 2000 вирушили в Узбекистан.

Експорт

Зовсім недавно ми продавали за кордон набагато більше зброї. Продавали ми сотні БРДМ-2 і навіть авіацію. Як раніше повідомляла інформаційно-консалтингова компанія Defense Express, в 2017 році наша країна могла виручити близько 600 млн доларів від реалізації контрактів і сервісних послуг за кордоном. А от до початку війни пік експорту озброєнь у нас одного разу досяг 1,8 млрд доларів.

Причини поступового скорочення експорту ясні. По-перше, у зв’язку з бойовими діями на Донбасі ми самі потребуємо зброю, а по-друге, усі ці поставки являють собою старі радянські запаси, які вже підходять до кінця.

“Зараз єдина експортна позиція — це протитанкові ракетні комплекси розробки КБ “Луч”. Що ж стосується стрілецької зброї, яке активно поставляється в США, то його покупцями є приватні особи, і великого впливу на загальний обсяг експорту ці поставки не надають”, — говорить “Сегодня” військовий експерт Михайло Жирохов.

Великим покупцем українських ПТРК, до речі, є Саудівська Аравія, куди в минулому році були спрямовані 950 пускових установок протитанкових ракет і боєприпасів до них. У 2019 році Саудівська Аравія продовжила закупівлю ПТРК в Україні. За даними Defense Express, саудити вже отримали 140 новеньких ПТРК “Скіф” і “Корсар”, а також 840 керованих ракет до них.

Експерти кажуть, що поки зростання експорту немає.

“В основному вітчизняні підприємства зайняті виконанням державного оборонного замовлення, великих контрактів мало, є лише поодинокі поставки. З одного боку, це добре, що у наших підприємств багато роботи, але з іншого боку, — погано, тому що експорт — це валютна виручка, яка дозволяє нашій оборонці розвиватися”, — пояснив Жирохов.

Как Украина торговала оружием

БМП. Їх закупівля в Чехії і на Кіпрі в минулому році викликала гучний скандал

Корабельна артилерія з Польщі

Куди цікавіше виглядає наш імпорт. Так, у 2018 році ми купили в США 616 револьверів і пістолетів, 121 гвинтівку і карабін, а також 177 штурмових гвинтівок. З’ясувати, що це за гвинтівки і пістолети, поки не представляється можливим, оскільки США ще не направили свої дані в Регістр.

Також з Чехії до нас прибули 177 важких кулеметів і 40 артилерійських систем великого калібру. Мова йде про 122-мм самохідних гаубицах 2С1 “Гвоздика”. За інформацією Михайла Жирохова, як мінімум 33 такі гаубиці прибули в Україну ще в кінці червня 2018 року.

Крім цього, Україна імпортувала 9 багатоцільових тягачів МТ-ЛБ з Чехії та 50 БПМ-1 — з Кіпру. Мабуть, саме ці БМП стали об’єктом скандального розслідування, проведеного одним з українських видань. Журналісти стверджують, що кіпрська компанія перед тим, як продати БМП-1 в Україну, купувала їх у чеської фірми. З-за цього кругообігу Міноборони нібито переплачивало понад 22,7 тис доларів. за кожну машину. За інформацією видання, передбачалося придбати таким чином мінімум 30 машин.

І, нарешті, в 2018 році з Польщі в Україну було поставлено 100 одиниць ручних підствольних і станкових гранатометів, а також дві 76-мм скорострільні корабельні артилерійські установки АК-176М, призначені для установки на кораблі малої водотоннажності, а також на катери.

На цих артустановках слід зупинитися особливо. Вони були прийняті на озброєння ще в часи СРСР, і в Україні зараз не виробляються — їх випускають російські підприємства. Однією з таких артустановок зараз озброєний ракетний катер ВМС “Прилуки” і корабель Морської охорони Держприкордонслужби “Григорій Куроп’ятников”. Цими ж артсистемами озброювалися військові кораблі країн Варшавського договору.

На думку Михайла Жирохова, зараз АК-176М можуть закуповуватися для того, щоб поставити їх на американські катери типу Islands, які прибудуть в Україну без штатного американського озброєння. Нещодавно ці катери отримали українські назви — Слов’янськ та Старобільськ.

Другий варіант — це установка АК-176М на ракетні катери типу “Лань”, які нам ще належить побудувати. Дане артилерійське знаряддя передбачено як частину штатного озброєння “Ланей”. Однак передбачити, коли “Лані” з’являться в розпорядженні українського флоту, поки неможливо, тому що це безпосередньо пов’язується з завершенням випробувань і постановкою на озброєння протикорабельних ракет “Нептун”.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *