Хто і що гальмує євроінтеграцію України

Кто и что термозит евроинтеграцию Украины

В Європу “на одній нозі”

2018 рік став проривним у контексті імплементації Україною Угоди про евроассоціаціі. Проте ні в Києві, ні в Брюсселі повністю не задоволені взятими темпами: кажуть, є ще над чим працювати. Так в цілому можна охарактеризувати настрої, що панували на конференції “Підсумки виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом”, яка відбулася напередодні у Києві.

Що зроблено

Як розповіла на конференції віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, минулий рік став, по суті, першим роком повноцінної реалізації Угоди: адже в повному обсязі договір набув чинності лише 1 вересня 2017-го. В результаті В минулому році українській владі довелося не тільки реалізовувати поточний план, але і підтягувати те, що не встигли зробити за попередній період.

“Порівняно з 2017 роком, прогрес виконання запланованих завдань у 2018 році виріс на 11%. Поступово виконуються пункти Угоди, які не були виконані в попередні роки. Зокрема, Україна виконала 16% зобов’язань, передбачених на 2017 рік”, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В цілому в минулому році Україна виконала 52% запланованого на рік плану імплементації Угоди. А загальний результат виконання поставлених завдань з початку дії Угоди склав 42%.

При цьому є сектору та напрямки, в яких виконання плану майже впритул підібралася до 100%-ної позначки. І є також ті, де реалізація відверто кульгала.

Так, наприклад, у сфері підприємництва показник реалізації склав 89%. Зокрема, як зазначається у підсумковому звіті Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, завдяки утвердженню Кодексу про банкрутство підвищилася ефективність процедур банкрутства, захист прав кредиторів, виконання судових рішень. В цілому ж з моменту початку дії Угоди виконано 73% зобов’язань щодо наближення законодавства України у сфері підприємництва до правового поля ЄС.

Значні успіхи зафіксовані у сфері сільського господарства, де виконано 86% запланованого. В першу чергу йдеться про створення умов для експорту української агропродукції на європейський ринок.

Напрям зменшення технічних бар’єрів у торгівлі перекрито в минулому році на 76% від запланованого. Віце-прем’єр нагадала, що в даній сфері були зроблені кроки з розробки та затвердження технічних регламентів, необхідних для підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів для пріоритетних секторів промислової продукції. В розрізі реалізації цього напряму Україна з 1 січня поточного року скасувала 90% стандартів, що дісталися нашій країні у спадок від Радянського Союзу.

Прогрес виконання Угоди в сфері соціальної політики та трудових відносин склав 70%, фінсектора – 67%. Питання, що стосуються санітарії та фитосанитаных заходів, врегульовані на 64% від запланованого, а енергетики – на 59%. Нарешті, в питаннях політичного діалогу, національної безпеки і оборони вдалося імплементувати половину від запланованого.

Що стосується відстаючих напрямків, то менше всього вдалося зробити у сфері освіти – 13% від плану. Трохи більше – 15% – зроблено у сфері транспорту та поштових послуг, 16% – у сфері держзакупівель.

Хто відстає

Як зазначила у своєму виступі генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишин, офіс оцінював не тільки реалізацію плану за напрямами, а також по виконавцям.

З’ясувалося, що найкраще у минулому році відпрацювали органи центральної виконавчої влади, які виконали 55% плану, найгірше – Верховна Рада, що змогла зробити лише 40% від запланованого. В самому Кабміні також є лідери за виконання: Міноборони і МинВОТ, навпроти яких значиться графа 100%. А є і відстаючі: приміром, Мінприроди, Мининфрастурктуры і Моз.

Не обійшлося на конференції і без невеликий пікіровки. Різні гілки української влади звинуватили один одного в недостатніх, на їхню думку, зусилля по реалізації євроінтеграції. Втім, це більше нагадувало не взаємні уколи, а констатацію проблем і спробу знайти шляхи їх вирішення.

Так, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила що євроінтеграційний процес не повинен лягати лише на плечі одного Офісу з євроінтеграції – міністерства також повинні приймати в процесі більш діяльну участь. Крім того, віце-прем’єр констатувала, що показник реалізації планів парламентом явно недостатній.

“Треба виховувати кадри, треба розуміти, що завдання євроінтеграції – це завдання не тільки окремих департаментів у міністерствах або тільки віце-прем’єра, який координує цю діяльність. Це політичне завдання кожного міністра”, – сказала віце-прем’єр.

За її словами, у Верховній Раді необхідно запустити механізм, який не пропускав би законопроекти, які не відповідають букві і духу євроінтеграції. І в цілому парламенту треба більше показувати реальну роботу.

“Потрібно нарешті прийняти закон про уповноваженому економічному оператору. Законопроект уже в кількох редакціях лежить у парламенті. І, на жаль, в той день, коли там знайшлося 334 голоси за зміни до Конституції, якими затверджувався курс на євроінтеграцію, ми не могли знайти 226 голосів для внесення цього критично важливого законопроекту до порядку денного парламенту. Хотілося б, щоб окрім гасел ми бачили нормальну роботу”, – сказала віце-прем’єр.

У свою чергу, народний депутат, заступник голови Комітету з питань євроінтеграції Марія Іонова зазначила, що міністерства не демонструють активності в питаннях співпраці над необхідними законопроектами.

“Я не можу поставити гарну оцінку уряду. Навіть сьогодні (на конференції, – авт.) ми бачимо заступників міністрів. А хотіли бачити самих міністрів. Але у нас на комітеті, крім Іванни Климпуш-Цинцадзе, ніколи ніяких міністрів не було. І коли ми говоримо про прогрес асоціації, хочеться командної роботи і політичної волі. Ми дуже раді бачити заступників міністрів з питань евроинтегрции. Але коли звучить питання, чому в парламенті не проходять ті чи інші необхідні для євроінтеграції законопроекти, я вважаю, що міністри також повинні рухати ці законопроекти”, – сказала Марія Іонова.

За її словами, ні офіс віце-прем’єра, ні комітет не в змозі глибоко проаналізувати з точки зору відповідності євроінтеграції, так і наслідків для економіки країни більше 7000 парламентських законопроектів, поданих на розгляд парламенту. При цьому серйозну допомогу у цьому парламентарям могли б надати міністерства.

Чого хоче Захід

Що стосується Заходу, то в цілому Брюссель задоволений темпами реалізації Угоди, взятими Україною. Як розповів в ході конференції голова Представництва Европейсокго Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі, за останні кілька років Україна зробила дуже багато для імплементації Договору.

“Ми знаємо, що було зроблено для фінансової стабільності, що було зроблено в плані структурних реформ. Адміністрація, судова влада, енергетична сфера, децентралізація та інші реформи. Також у таких сферах, як соціальна політика, освіта, охорона здоров’я. Можна зробити висновок, що зроблено було дуже багато”, – сказав Хьюг Мінгареллі.

За його словами, ЄС надає всіляку підтримку української влади у просуванні реформ. В тому числі, коммутируя з Верховною Радою, урядом, посилюючи інституційні можливості міністерств.

“Звичайно, є сектори, де прогрес був дуже обмеженим і розчаровує. Податки, транспорт, митний контроль, інтелектуальна власність. Ми трохи здивовані прогресом у цих сферах. Але думаємо, що немає нічого неможливого. І шукаємо причини, чому ми не можемо рухатися, як хотілося б”, – сказав посол ЄС в Україні.

Хьюг Мінгареллі також назвав рішення України, які, на думку європейських партнерів, що надають зворотну динаміку реалізації Угоди про асоціацію. Зокрема, це заборона на експорт необробленої деревини (на необхідності скасування мораторію ЄС наполягає вже давно). А також вступила в силу з 1 березня минулого року скасування ПДВ на експорт у митному режимі сої, соняшнику і ріпаку. За словами Мінгареллі, ці рішення ЄС розцінює як протекціоністські і не відповідають Угоді про евроассоціаціі.

При цьому посол закликати правильно розуміти Євросоюз, який, як і Україна, має власні інтереси і змушений їх захищати.

“Я б вас обдурив, якщо б сказав, що у ЄС немає інтересів, що немає інтересів наших компаній. Тому завдання полягає в тому, щоб знайти правильну модальність відносин, баланс, який дозволяв би враховувати інтереси всіх сторін”, – сказав Хюг Мінгареллі.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *