Atlantic Council: Велика війна проти України закінчиться розпадом Росії

Atlantic Council: Большая война против Украины закончится распадом России

Що ж робити Путіну?

Володимир Путін, напевно, гризе лікті. Чотири роки тому він міг розв’язати війну і захопити більшу частину України за кілька тижнів. Однак, вірячи в те, що українці нібито «штучна» нація на чолі з «фашистами», він чекав, що сусідня країна розвалиться і без російського вторгнення.

І ось сьогодні українці щодня демонструють протилежне і доводять своє бажання назавжди позбутися впливу Росії. Військове вторгнення може бути єдиним, що зупинить цей неминучий процес. Однак, такий вчинок дуже ризикований, тому що він може привести до розпаду самої Росії, пише в статті для Atlantic Council професор політології Університету Рютгера в Нью-Арку Олександр Мотиль, передає УНІАН.

«Що ж робити Путіну? Він опинився між молотом і ковадлом. Велика чи мала війна не в інтересах Росії. Але вона ймовірна, тому що Путін хапається за неї, як за соломинку для збереження власної легітимності, яка розвіюється. Як і всі ні на що не здатні і непопулярні диктатори, Путін, мабуть, відчуває, що війна з Україною може відвернути росіян і врятувати його режим», — пише експерт.

Разом з тим, воювати з Україною буде дуже не просто. Незважаючи на те, що у російської армії є арсенали, які більше, ніж українські, Збройні сили України тепер вже не слабкий гравець, яким вони були в 2014 році, коли боєздатними були лише 6 тисяч солдатів. Повномасштабне вторгнення 80-тисячного контингенту Росії і 500 її танків, які вона розмістила вздовж українського кордону, призведе до кривавої бійні, в якій загинуть десятки тисяч мирних етнічних українців і росіян і ще стільки ж українських і російських солдатів. Захід відповість розширенням поставок зброї для України, введе жорсткі санкції, відрізавши Росію від системи SWIFT і знищить проект побудови «Північного потоку-2». Навіть гірше, шок для російської економіки і суспільства від не такий вже і звитяжної і зовсім не швидко війни дуже ймовірно змусить еліти мобілізуватися проти Путіна. А населення може вийти на масові протести.

Росія під керівництвом її нинішнього автократа, на думку автора, точно не стабільна. Нинішній режим спирається на химерну коаліцію ситуативних союзів інтересів: його радників, сил примусу, олігархів і організованої злочинності. Жодна з цих угруповань не має зацікавленості у збереженні Путіна. Вони грають в гру за власний достаток. І коли система втратить свою твердість, всі вони, як годиться в світі мафії, соскочат з корабля і повернуть свої мечі проти колишнього покровителя. Російські народні настрої не такі вже й постійні, як показали недавні протести проти рішення Кремля підняти пенсійний вік. Росіяни хотіли захопити Крим, але вони точно знають, що збереження окупованого півострова на плаву – це довгострокові витрати, які російська економіка може не витримати. Початковий ентузіазм росіян за окупації східної частини Донбасу теж зник, оскільки вони зрозуміли, що регіон – «даремна пекельна діра», яка буде тільки спустошувати гаманець.

Ніхто в Росії не готовий вигукнути, що король голий. Але кількість серйозних російських аналітиків, які вірять, що Путін веде країну в глухий кут, збільшується. Посилює проблему ще й той факт, що Путін зробив дурість, вирішивши розширити російську грубу силу ще й на Сирію і Африку, поставивши РФ в схожу ситуацію, в якій був СРСР у часи Леоніда Брежнєва. Не здатна до інновацій економіка-в стані застою, розмір якої мізерний порівняно з американською, не може підтримувати агресивну зовнішню політику. Росія, як і СРСР, — це крихке, слабке і роздуте держава, яка може розпастися від чергового потрясіння. Велика війна проти України може бути таким потрясінням. Путін точно вірить, що Росія – сильна і стабільна. Він, напевно, думає, що всі неприємності, з якими він мав справу упродовж останнього десятиліття з’явилися через невезіння або якогось зловісного втручання Заходу в природний стан речей. Перспектива того, що «гарна переможна війна», насправді може виявитися катастрофою, за межами його сприйняття. Навіть навпаки, голоси, які будуть говорити про похмурі перспективи, можуть навіть переконати його в тому, що «наступ зла» почалося і йому терміново потрібно завдати удару першим.

«Ми не знаємо, як старий російський диктатор відреагує. Ми можемо вказати на довгий список помилок, які він зробив, намагаючись втримати Україну в межах російської сфери впливу. Саме помилкова і дурна політика Путіна призвела до початку Майдану, зміцнила українців і посилила їх самоідентичність, підштовхнула їх до проведення неприємних реформ і пошуків способів інтегруватися із Заходом. Сучасна Україна, в значній мірі, побічний продукт дурниці Путіна», — йдеться в статті.

Автор визнає, що відкидати можливість масового російського вторгнення в Україну не можна з-за великого скупчення сил біля українського кордону, непередбачуваності і схильності Путіна робити помилки. Власне, саме тому, що вторгнення не має сенсу для Росії, воно настільки ймовірно для російського автократа. Не менш імовірними автор називає можливі спроби Москви прокласти сухопутний коридор в Крим або захопити підконтрольну Києву частину Донбасу. Проблема таких сценаріїв очевидна. З одного боку обмежені атаки ніяк не допоможуть зміцнити легітимність і популярність Путіна. Їх навряд чи можна назвати «швидкої малою війною», яка принесе «вічну славу матінці Росії». А з іншого – навіть обмежений наступ буде дуже ризикованим. Україна буде відбиватися. А Захід точно жорстко відреагує. Відбивши атаку, українські війська можуть продовжити обстріл окупованих Росією територій. В результаті обмежене вторгнення дуже швидко може перерости у велику і виснажливу війну. А всі наслідки такого сценарію описано вище. Знову ж таки, раціональні аргументи не обов’язково переконають Путіна. Його рішення атакувати або не атакувати Україну буде залежати не від того, добре це для Росії чи ні, а від того, добре це для нього особисто.

Share

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *